Проблема ліворукості є однією з найменш досліджених та найскладніших. Тривалий час вважалося, що дітей, які працюють лівою рукою активніше ніж правою, необхідно перевчати.
З’ясовано й доведено, що ліворукість – це не примха дитини, а психофізіологічне явище, зумовлене відмінностями у розподілі функцій між півкулями мозку. Як правило, ліворукість зумовлена генетично, але може бути пов’язана з ураженням головного мозку в антенатальному періоді, під час пологів та бути наслідком порушення нормального розвитку центральної нервової системи. Ліворукість є результатом одного з варіантів структурно-функціональної асиметрії мозку на кірковому та підкірковому рівнях організації функцій. Якщо дитина пише лівою рукою, це означає, що процес писання (малювання) регулюється правою півкулею головного мозку. У дітей віком від 6 до 16 років ліворукість трапляється у 1,5-6%, амбідекстрія – у 4-5%, праворукість – у 84-95% випадків. Існує широкий діапазон людей від ліворуких та праворуких і тих, хто володіє обома руками. Більшість із нас знаходиться десь посередині, при цьому приблизно 90% людей віддає перевагу правій руці, а 10% – лівій.
Ліворукість, як правило, виявляється у ранньому дитинстві. Результати численних досліджень переконують, що відповідальні за усне мовлення центри у більшості ліворуких дітей, як і у правопівкульних, знаходяться в лівій півкулі.
Мануальна асиметрія (асиметрія рук) залишається одною із самих серйозних проблем в педагогіці і психології. Ліворукість – це не просто перевага лівої руки, це зовсім інший розподіл функцій між півкулями мозку. У дітей праворукість і ліворукість формуються в основному до чотирьох років. Переучування ліворукої дитини означає втручання в уже достатньо складну функціональну систему. В процесі примусового переучування розвиваються невротичні реакції. Згідно медичної статистики, кожна третя дитина з заїканнням — це переучений лівша. В практиці є приклади, коли переучування приводило до писемного спазму. Такой невроз не піддається психолого-педагогічній корекції і потребує довготривалого лікування. Переучений лівша зберігає всі особливості в сенсорній сфері і нервово-психічній діяльності, характерні для ліворукої людини.
Функціональна організація мозку і моторна регуляція у праворуких і ліворуких людей різні. Моторні шляхи, які зв’язують мозок і мускулатуру правої та лівої половини тіла, майже повністю перехрещені. Однак відомо, що в регуляції рухів правої і лівої сторони тіла беруть участь обидві півкулі. З лівої півкулі в мускулатуру правої частини тіла іде більше волокон до правої половини тіла. Обидві півкулі намагаються здійснити більший моторний контроль над правосторонньою мускулатурою (для праворуких людей). Таким чином, у праворуких людей переважає ліва півкуля, яка координує роботу правої руки, а у ліворуких людей — права півкуля координує роботу лівої руки.
Ліворукі складають 20% всіх талановитих людей з високим коефіцієнтом розумового розвитку. Серед ліворуких дуже багато обдарованих дітей. Дослідження оцінки творчих здібностей у віці від 7 до 20 років показує пріоритет ліворуких.
Таким чином, ліворукость — це один із варіантів нормального розвитку організму і часто залежить від вроджених генетичних особливостей будови мозку дитини – це явище фенотипічне.
Якщо ви помітили, що ваша дитина у процесі діяльності віддає перевагу лівій руці, пам’ятайте, що ця перевага – лише найпомітніша ознака організації мозку дитини. Значна кількість вчених погоджується з тим, що не слід примушувати дитину використовувати лише праву руку у зв’язку з тим, що організація мозку обумовлена генетично, а насильна її зміна суперечить природній організації мозку.
Формування мовних зон лівої півкулі, праворукості й ліворуковсті тісно пов’язані, тому переучування лівші на будь-якому етапі його розвитку є втручанням у складний процес становлення мозкових механізмів розумової діяльності, зокрема мовлення. Так, відбувається загальна невротизація дитини. Наслідками переучування лівші на правшу можуть бути: заїкання, посилення симптомів дислексії. За даними досліджень НДІ вікової фізіології РАО, до 71% ліворуких дітей зазнають тиску з боку батьків та вчителів з «метою» «виховати» із них праворуких. Сумнівного успіху досягають 26% хлопчиків і трохи більше дівчат. Проте негативні наслідки такого переучування майже стовідсоткові. Переучування дітей у дошкільному віці і пізніше інколи стає причиною не тільки шкільних негараздів, а й порушень у психічному здоров’ї дитини.
У дослідженнях А. Чурікова зазначається, що саме переучення ліворуких дітей, а не сама ліворукість є сильним фактором у процесі виникнення неврозів. Крім того, простежується висока втомлюваність, швидке виснаження, стрімке падіння працездатності. Таким дітям значно частіше доводиться відчувати шкільні страхи. Ще одним із наслідків переучування є невротичне заїкання, яке може посилюватись після напруженого виконання письмових завдань правою рукою. Заїкання може супроводжуватися невротичним кліпанням, намотуванням волосся на палець тощо. Інколи виникають істеричні неврози.
Вихід із такої ситуації полягає у коректності і стриманості. Таку дитину необхідно сприймати такою, якою вона є. Дорослі не повинні травмувати її своїми зауваженнями, а навпаки, допомогти подолати труднощі у навчанні, у формуванні навичок володіння різними знаряддями праці, в адаптації у колективі праворуких однолітків.
У дослідженні Ю. Грибова виявлено, що ліворукі діти здатні до максимального творчого самовираження (за сприятливих умов) у художній творчості, у процесі проблемного навчання, під час застосування евристичних методів навчання.
У багатьох сім’ях ліворука дитина – причина не лише хвилювання і турбот, а й суперечок та конфліктів, до участі в яких залучається майже вся родина. Розбіжність думок щодо питань: перевчати чи ні, як реагувати на роздратованість та образи дитини, невпевненість і незібраність – настільки велика, що дитині часто стає важко від великої кількості бажаючих покерувати нею та від різноманітності вимог, які висуваються до неї. Через це у дитини часто погіршується здоров’я. А шкільні труднощі посилюються внаслідок помилкової тактики батьків. Іноді дорослі не помічають труднощів ліворуких дітей і не хочуть зрозуміти їх причини. Вони не можуть стримати емоцій, реагуючи на неспроможність дитини, не вірять скаргам дитини, дуже рідко, а інколи й зовсім не хвалять дитину за зроблене на уроках праці або написане в зошиті. Отже, дорослі мимоволі роблять усе, щоб викликати в дитини хвилю протесту, відвернути від навчання, довести до невротичних реакцій.
Ліворукість є біологічною основою індивідуальності та своєрідності особистості дитини. Ліворукі люди часто пов’язують свою діяльність з мистецькою та досягають значних успіхів.
Ваша ліворука дитина неповторна. Так лівою рукою писали свої шедеври Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель і Пікассо, ліворукими були фізіолог І. Павлов, письменник і вчений В. Даль, творець теорії відносності А. Ейнштейн, Чарлі Чаплін, Льюїс Керолл, Гарі Трумен, Бенджамін Франклін, Юлій Цезар, Мерлін Монро та багато інших видатних людей.
